Ніч яка місячна, зоряна, ясная
Видно, хоч голки збирай
Вийди, коханий мій, працею зморений
Хоч на хвилиночку в гай
Вийди, коханий мій, працею зморений
Хоч на хвилиночку в гай
Вийди, коханая, працею зморена
Хоч на хвилиночку в гай
Став чарівний, ніби променем всипаний
Чи загадався, чи спить?
Він на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить
Він на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить
Вийди, коханая, працею зморена
Хоч на хвилиночку в гай
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебідонько
Тепло — ні вітру, ні хмар
Я пригорну тебе до свого серденька
А воно палке, мов жар
Я пригорну тебе до свого серденька
А воно палке, мов жар
